ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БЛОГЕРІВ

Законопроект «Про медіа» та як він вплине на блогерів Наразі в Україні немає закону, який би напряму регулював діяльність блогерів та блогів в мережі Інтернет. Але, можливо, нас чекають зміни. Так, на опрацюванні у Верховній Раді знаходиться законопроект №2693 «Про медіа», який покликаний оновити застарілі норми. Розглянемо лише ті норми, які напряму стосуються «онлайн-медіа», під визначення яких скоріше за все і підпадатимуть блоги, телеграм-канали, інстаграм-сторінки, твітер-аккаунти. З тексту законопроекту: «Онлайн-медіа – це медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо, візуальній чи іншій формі у електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному веб-сайті або власній сторінці на платформі спільного доступу до інформації». Що зміниться? По-перше, запроваджується добровільна реєстрація онлайн-медіа у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, у той же час аудіовізуальні онлайн-медіа зобов’язані обов’язково реєструватися у Нацраді. Протягом року з моменту набрання чинності законом – безкоштовно, потім – вартість складає один прожитковий мінімум. Переваги реєстрації – державна підтримка, участь у механізмах співрегулювання галуззю, додаткові гарантії захисту. По-друге, Нацрада отримує право регулювати та контролювати діяльність онлайн-медіа, попереджувати порушення. По-третє, встановлюються обмеження щодо контенту, а саме забороняється поширювати підбурювання до війни, ворожнечі, насилля, утисків, ненависті за будь-якою ознакою, пропаганду тероризму; порнографічні матеріали; пропаганду вживання наркотичних та психотропних речовин; пропаганду жорсткого поводження з тваринами; інструкції/поради щодо виготовлення, придбання, використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин; будь-яку інформацію, яка заперечує чи виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр. в Україні; фільми, розповсюдження та демонстрування яких заборонено в Україні; матеріали або інформацію, в яких демонструється символіка націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму з метою виправдання чи заперечення їх злочинного характеру; висловлювання чи матеріали, які принижують або зневажають українську мову. В законопроекті важлива увага приділяється захисту дітей, тому онлайн-медіа повинні попередньо інформувати про потенційну шкідливість інформації для дітей перед її публікацією. По-четверте, запроваджується механізм спростування неправдивої/принижуючої інформації: особа, яка вважає, що суб’єктом онлайн-медіа було поширено про неї неправдиву/неточну/принижуючу її честь та гідність/ділову репутацію інформацію, має право вимагати спростування такої інформації шляхом подання заяви впродовж 14 днів з моменту публікації, а суб’єкт онлайн-медіа повинен розглянути таку заяву і надати або відповідь, або спростування на своєму Інтернет-ресурсі. Відмова суб’єкта онлайн-медіа може стати приводом звернення до суду. По-п’яте, встановлюється відповідальність онлайн-медіа як зареєстрованих, так і незареєстрованих. Штрафи: Незважаючи на те, що законопроект встановлює різний розмір штрафів за різну ступінь тяжкості порушення, на нашу думку, для блогерів та інших інтернет-діячів (які не реєструвалися добровільно як онлайн-медіа) релевантними є значні порушення – це перш за все порушення у сфері поширення інформації (поширення забороненої інформації та матеріалів, порушення виборчого законодавства), порушення порядку поширення реклами та спонсорства відповідно до Закону «Про рекламу». За такі порушення передбачається штраф у розмірі від 5 до 10 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення (зараз це від 25 000 до 50 000 тис. грн.). У цілому ж, за незначні порушення (здебільшого порушення процедурних питань при добровільній реєстрації) передбачено штраф у розмірі від 1 до 5 мінімальних заробітних плат, а за грубі порушення (порушення щодо недостовірних даних про структуру власності та вимог щодо інформації про збройну агресію) – від 10 до 15 мінімальних заробітних плат. За повторне порушення впродовж останніх 365 днів штраф накладається у подвійному розмірі. За третє значне або грубе порушення впродовж останніх 365 днів – заборона поширення онлайн-медіа в Україні. Проте така заборона може бути впроваджена виключно за рішенням суду. Постає логічне питання: як саме можна заборонити онлайн-медіа? 1) Блокування провайдерами доступу для українських користувачів до таких медіа; 2) Припинення надання послуг реєстратором доменних імен та постачальником послуг хостингу таким онлайн-медіа; 3) Обмеження доступу до (видалення) відповідної сторінки (профілю) онлайн-медіа на платформі спільного доступу (це, наприклад, ті ж соціальні мережі – Instagram, Facebook, YouTube тощо). Такі дії відбуваються за зверненням Нацради до відповідних власників платформи. Варто також згадати, що, окрім штрафів за розповсюдження забороненого контенту, до онлайн-медіа можуть застосовуватися наступні санкції: 1. Обмеження доступу до, вилучення, блокування інформації, яку поширюють такі онлайн-медіа, з боку власників платформ спільного доступу (в тому числі іноземними, за зверненням Нацради). 2. Вилучення та блокування пошуковою системою (в тому числі іноземними, за зверненням Нацради) результатів пошуку, що видаються за запитами користувачів, посилання на інформацію та перегляд такої інформації, що опублікували онлайн-медіа. Як сприймають законопроект? Досить вороже, багато представників медіа-галузі виступали проти, наголошуючи на тому, що він порушує свободу слова, встановлює цензуру, наділяє значними повноваженнями державний орган. Така критика призвела до того, що проект доопрацювали та більшість гострих кутів згладили. Чи поширюється законопроект на блогерів-фізичних осіб? Під регулювання підпадуть усі сторінки з регулярними новинами, дописами, поширенням масової інформації на соціальних платформах та відповідні веб-сайти, а от щодо блогерів-фізичних осіб відповідь залежить від обставин. Законопроект не буде регулювати діяльність фізичних осіб, які публікують масову інформацію для задоволення власних інтересів. Але, закон застосовується, якщо: - така фізична особа (блогер) самостійно зареєструвалася як онлайн-медіа – закон застосовується; - діяльність такої особи (блогера) підпадає під ознаки «медіа», зокрема це намір діяти як медіа; відповідність мети та цілі діяльності функціям медіа; редакційний контроль; професійні стандарти; охоплення аудиторії та поширення; відповідність публічним очікуванням. Прийняття такого законопроекту – це перший крок у регулюванні масового розповсюдження інформації в Інтернеті, у тому числі на різних соціальних платформах. Та в жодному разі не варто вважати законопроект зазіханням на свободу слова, адже розповсюдження/публікування інформації звичайними фізичними особами – користувачами мережі не підпадає під дію даного закону. Блогери і реклама: правила та відповідальність Наразі рекламна діяльність блогерів не регулюється окремо, а отже мають застосовуватися загальні положення Закону «Про рекламу». Законопроект «Про медіа» також посилається на положення Закону «Про рекламу» щодо відповідальності розповсюджувачів реклами. Розглянемо основні вимоги до реклами. Забороняється: 1) поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом; 2) вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб; 3) подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки; 4) використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами; 5) наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром; 6) використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності; 7) рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії; 8) вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи; 9) імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності; 10) рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами; 11) розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів; 12) розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління без наявності відповідних ліцензій та дозвільних документів у замовника будівництва; 13) розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання. Основний висновок – не можна: рекламувати товари та послуги, на виробництво/надання яких необхідні ліцензії та дозволи, а рекламодавець їх не має; товари, обіг яких заборонений в Україні; порушувати права інтелектуальної власності у рекламі; використовувати зображення чи імена фізичних осіб без їх згоди; використовувати у рекламі дискримінаційні твердження та спонукати до порушення законодавства, нехтування правилами безпеки чи завдання шкоди собі, іншим людям чи довкіллю. Також забороняється недобросовісна реклама – реклама, яка вводить або може ввести в оману споживача, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження. Це, наприклад, розміщення інформації про неправильний склад товару, непідтверджені властивості товару. Відповідати за таку рекламу може як рекламодавець, так і виробник реклами. Окремо варто зазначити обмеження, які покликані захистити інтереси дітей (схожі вимоги містить і законопроект «Про медіа»). Отже, забороняється реклама: - з використанням зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми; - з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків, опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей; - з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звернутися до третіх осіб з проханням зробити покупку; - з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв. Також жодних зображень дітей у небезпечних ситуаціях та інформації, здатної викликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для здоров'я і життя ситуацій; а також реклами, що може завдати моральної чи фізичної шкоди, викликати відчуття неповноцінності, створити враження отримання переваги над іншими дітьми у разі володіння рекламованою продукцією та створити відчуття доступності рекламованого товару для кожної сім’ї без урахування можливостей її бюджету. Закон також встановлює обмеження у рекламуванні для окремих категорій товарів, а саме для: 1. Лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації (далі разом – ЛЗ): Дозволена реклама – реклама таких ЛЗ, які дозволені до застосування в Україні відповідним центральним органом виконавчої влади, а також таких ЛЗ, які відпускаються без рецепта лікаря та не внесені до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування. Заборонена реклама – реклама таких ЛЗ, застосування та відпуск яких дозволений лише за рецептом лікаря, а також таких, які внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів; реклама допінгових речовин та/або методів їх використання у спорті; цілительства на масову аудиторію; ЛЗ, які ще не допущені до застосування. Вимоги до реклами: - об’єктивна інформація про ЛЗ, так щоб було зрозуміло, що це реклама; - зазначення про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням ЛЗ; - рекомендація щодо обов’язкового ознайомлення з інструкцією на ЛЗ; - текст «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я», що займає не менше 15 % площі (тривалості) всієї реклами; - жодних відомостей про гарантований ефект від ЛЗ, тверджень про найбільшу ефективність та безпечність; - жодних посилань на приклади вдалого застосування ЛЗ та на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів; - жодних зображень і згадок імен популярних чи авторитетних осіб; - жодної інформації, яка може вводити в оману споживача щодо складу, походження, ефективності чи патентної інформації ЛЗ; - жодної участі у рекламі професійних медичних працівників чи осіб, що імітують лікарів; - жодної інформації, яка б дозволила припустити, що ЛЗ є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням; - жодної інформації у рекламі товарів та методів, які НЕ Є ЛЗ, та харчових дієтичних продуктів та добавок на те, що вони мають лікувальні властивості; - реклама послуг народної медицини (цілительства) лише за наявності відповідного дозволу державного зразка на заняття народною медициною і з зазначенням номеру, дати видачі такого дозволу та назви органу, що його видав. 2. Алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби: Заборонена реклама таких товарів у мережі Інтернет, крім веб-сайтів, призначених для повнолітніх осіб, обов’язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів. А отже, соціальні мережі підпадають під таку заборону, адже доступ до них мають і неповнолітні. До того ж закон прямо забороняє рекламу тютюнових виробів та алкогольних напоїв чи торгових марок, під якими вони випускаються, із зображенням популярних осіб або з прямим чи опосередкованим схваленням популярними особами паління чи вживання алкоголю. Чи вважається блогер популярною особою? Поки практика наглядових органів не встановлена. В Україні (на відміну від Росії) поки в принципі не штрафують блогерів за таку рекламу, тому вона іноді потрапляє на очі в соцмережах. Якщо блогер все ж на свій страх і ризик взявся за подібну рекламу, варто хоча б врахувати певні законодавчі обмеження: - Реклама не може зніматися за участі осіб віком до 18 років; - Реклама не повинна містити зображення процесу паління тютюнових виробів або споживання алкогольних напоїв; - Реклама не може формувати думку, що паління або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній, сексуальній або інших сферах життя; - Реклама не повинна створювати враження, що вживання алкогольних напоїв чи паління тютюнових виробів сприятиме розв'язанню особистих проблем; - Реклама не може формувати думку, що алкоголь чи тютюнові вироби мають лікувальні якості або що вони є стимулюючими чи заспокійливими засобами; - Реклама не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління або негативно розцінювати факт утримування від вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв; - Реклама не може містити зображень лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів; - Реклама не повинна створювати враження, що більшість людей палить або вживає алкогольні напої; - Необхідно розмістити напис у пості чи у відео "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим. * Хоча варто зазначити, що соціальна мережа Instagram в принципі нещодавно заборонила рекламу тютюнових виробів та електронних сигарет блогерами, принаймні йдеться вже про неможливість поставити відмітку paid partnership with. У соцмережах таргетинг для такої реклами має бути налаштований на осіб, які старші 18 років. Також можна обмежити доступ на свою сторінку і розмістити повідомлення у рекламному пості, що контент призначений для повнолітніх користувачів. У будь-якому разі краще не рекламувати такі товари. 3. Азартних ігор та організаторів азартних ігор. Реклама в Інтернеті прямо не заборонена, причому не заборонена не тільки Законом «Про рекламу», а й новим законом про легалізацію грального бізнесу в Україні. А отже, можна застосовувати загальні вимоги до такої реклами: - У рекламі забороняється використовувати осіб, які не досягли 21-річного віку, у тому числі як фотомоделей; - Реклама азартних ігор не повинна формувати думку, що виграти в азартну гру легко, а також, що участь в азартних іграх може бути джерелом доходів чи альтернативою роботі; - Реклама повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження – білим; - Суб’єкта господарювання, який замовляє рекламу азартних ігор, має мати ліцензію на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор; - Реклама азартних ігор має містити достовірну інформацію, не бути хибною, неправдивою або удаваною; - Реклама азартних ігор має містити відомості про ліцензію, номер, дату її видачі та найменування органу, який видав ліцензію на провадження певного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор рекламодавцю; - Забороняється спрямовувати рекламу на вразливі групи населення (неповнолітні особи, малозабезпечені особи, особи, хворі на психічні захворювання)" – тобто необхідно підходити з відповідальністю до таргетингу у соцмережах. 4. Зброї. Така реклама заборонена скрізь, крім як у спеціалізованих виданнях, на спеціалізованих виставках чи у спеціалізованих магазинах. 5. Фінансових послуг. Основні вимоги: - Рекламодавці – виключно фінансові установи або інші особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги; - Реклама фінансових послуг, пов’язаних із залученням коштів населення, або осіб, які надають такі послуги, дозволяється, за умови внесення інформації про особу до державного реєстру фінансових установ або державного реєстру банків та наявності відповідного дозволу або ліцензії. Така реклама повинна містити номер за державним реєстром фінансових установ або державним реєстром банків, номер зазначеного дозволу чи ліцензії, дату видачі та найменування органу, що видав дозвіл або ліцензію. Це положення не застосовується у випадках, коли дається тільки реклама знака для товарів і послуг, найменування особи (без реклами послуг). - Заборонена недобросовісна реклама. Недобросовісна реклама це: + відсутність необхідного дозволу/ліцензії у рекламодавця; + реклама фінансових послуг, надання яких на території України заборонено законом; + реклама фінансових послуг, у якій інформація про умови надання фінансових послуг відсутня або: зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначена назва фінансової послуги, що рекламується; оголошується більш як на 25 відсотків швидше за оголошення назви фінансової послуги, що рекламується; зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначене найменування фінансової установи, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги); зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначений знак для товарів і послуг (торговельна марка), що використовується фінансовою установою, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги та найменування фінансової установи); зазначається у спосіб, який ускладнює її візуальне сприйняття; + реклама, яка підпадає під загальне визначення недобросовісної реклами. 6. Послуг із працевлаштування. Вимоги: - Заборона дискримінації кандидатів у рекламі про вакансію за статтю, політичними, релігійними та інших переконаннями, членством у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, етнічним та соціальним походженням, майновим станом, місцем проживання, за мовними або іншими ознаками; - Якщо реклама суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, то текст реклами повинен містити примітку, що отримувати від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, інші пов'язані з цим послуги, гонорари, комісійні або інші винагороди забороняється. За порушення цієї статті відповідальність буде нести рекламодавець. 7. Цінних паперів та фондового ринку. Для уникнення непорозумінь, рекламою такого типу вважається реклама інститутів спільного інвестування; цінних паперів, які емітуються, та/або емісійних цінних паперів, що перебувають (перебували) в обігу; товарів та/або послуг, що пропонуються професійним учасником фондового ринку; товарів та/або послуг, що пропонуються саморегулівною організацією професійних учасників фондового ринку; послуг уповноваженого рейтингового агентства. У той же час не вважається рекламою інформація, яка відповідно до законодавства підлягає обов'язковому оприлюдненню; інформація, яка надається професійним учасником фондового ринку своєму клієнтові або потенційному клієнтові під час провадження таким учасником своєї діяльності; інформація про господарську діяльність суб’єктів господарювання у сфері фондового ринку та ринку цінних паперів, якщо така інформація не пов'язана з діяльністю на фондовому ринку; узагальнені інформаційно-аналітичні матеріали та статистичні дані щодо стану фондового ринку; інформація щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на фондовій біржі, яка оприлюднюється такою фондовою біржею. Вимоги до реклами: - Рекламодавцями реклами цінних паперів та фондового ринку можуть бути лише самі суб’єкти господарювання, які мають відповідні дозволи, свідоцтва та ліцензії; - Реклама повинна містити відомості (серія та номер, дата видачі, строк дії, найменування органу видачі) про ліцензії, свідоцтва, дозволи, наявні у суб’єкта господарювання, який виступає рекламодавцем; - Будь-яка реклама (зміни до реклами) цінних паперів та фондового ринку, яку передбачається розповсюдити, затверджується відповідним рекламодавцем та подається не менше ніж за 10 робочих днів до дня її оприлюднення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Комісія може заборонити таку рекламу; - У рекламі забороняється зазначати розмір доходу, який передбачається одержати за цінними паперами (у тому числі за результатами екстраполяційного прогнозу), та робити прогнози щодо збільшення вартості цінних паперів (крім цінних паперів з фіксованою дохідністю); - Забороняється рекламувати цінні папери до реєстрації проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску; - Забороняється використовувати відомості, які не відповідають проспекту емісії цінних паперів відповідного зареєстрованого випуску; - Забороняється використовувати інформацію про дохід за цінними паперами або розмір отриманого емітентом у минулому прибутку без посилання на те, що такий дохід або прибуток не є гарантією отримання доходів у майбутньому. 8. Об’єктів будівництва, будівель, приміщень. Реклама дозволена, якщо: - У замовника будівництва є право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується, і право на виконання будівельних робіт на такому об’єкті; - У суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єкта, є відповідні ліцензії; - У суб’єкта господарювання, що здійснює залучення коштів, є необхідні ліцензії; - Така реклама містить реквізити вищевказаних документів; - Реклама будівель, які мають енергетичний сертифікат, з метою їх продажу або найму (оренди) містить показник енергетичної ефективності, зазначений у відповідному сертифікаті. МОВНЕ ПИТАННЯ Мова реклами – українська, це передбачено і Законом «Про рекламу», і Законопроектом «Про медіа», і Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Окремо про онлайн-рекламу не згадується, адже вона прирівнюється просто до поняття реклами. Слідкувати за рекламою буде мовний омбудсмен, але чи можуть притягнути до відповідальності блогера? Скоріше за все ні, але, якщо ухвалять законопроект «Про медіа» та блогер чи його канал зареєструється добровільно як онлайн-медіа чи у випадку, якщо його контент буде відповідати контенту онлайн-медіа, штрафи можуть стати реальністю. Штраф встановлюється у розмірі 200-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5100 гривень), але така норма набере чинності лише 16 липня 2022 року. Тому поки не внесені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та поки не прийнятий Законопроект «Про медіа» хвилюватися не варто. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1. Рекламодавці – за замовлення реклами продукції, виробництво та обіг якої заборонено законом; надання недостовірної інформації виробнику реклами; замовлення розповсюдження забороненої законом реклами; недотримання вимог закону щодо змісту реклами та її замовлення її розповсюдження; порушення порядку розповсюдження реклами, якщо розповсюджують самостійно. 2. Виробники реклами – за порушення прав третіх осіб при виготовленні реклами. 3. Розповсюджувачі реклами – за порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами. У даному випадку нас цікавить відповідальність виробників та розповсюджувачів реклами, адже блогер самостійно знімає контент для реклами і так само самостійно його розміщує на своїй платформі. Розмір штрафу за порушення законодавства у сфері реклами для виробників реклами та її розповсюджувачів – п’ятикратна вартість виготовлення та п’ятикратна вартість розповсюдження реклами. Повторне порушення протягом року – подвійний штраф передбачений за це порушення. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України. Неподання/подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості виготовлення/розповсюдження реклами – штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн). Неможливо встановити вартість реклами – штраф для рекламодавців та розповсюджувачів у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 5100 грн). Але розмір штрафу може бути і збільшений на вимогу і за розглядом Держпродсподивслужби. Також споживачі реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною та неправомірною порівняльною рекламою, можуть звернутися до суду за відшкодуванням. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами – ще один вид «відповідальності». Штрафи відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Штрафи за порушення вимог до реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби: - Для фізичних осіб – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн.) і для посадових осіб розповсюджувача реклами (якщо блогер має зареєстровану юридичну особу) - від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-4250 грн.). Штрафи за рекламу будь-яких товарів або послуг (крім реклами тютюнових виробів), що містить зображення тютюнових виробів або процесу паління тютюнових виробів: - Для посадових осіб розповсюджувача реклами (якщо блогер має зареєстровану юридичну особу) – від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-4250 грн.). Повторне порушення протягом року – штраф для фізичних осіб від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255-425 грн.) і на посадових осіб розповсюджувача реклами (якщо блогер має зареєстровану юридичну особу) від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5950 грн.). РЕГУЛЮВАННЯ У ІНШИХ КРАЇНАХ Наразі регулювання реклами блогерів в Інтернеті є сірою зоною. По суті, блогери підпадають під дію закону «Про рекламу», по факту – поки не було відомих кейсів з притягнення блогерів до відповідальності за порушення у сфері реклами, тим більше і штрафи поки що невеликі. Проте ясно одне, в Україні наявна тенденція до врегулювання цієї сірої зони, особливо зважаючи на дещо революційний законопроект «Про медіа», який, на нашу думку, все ж буде прийнятий. А поки поглянемо на країни, у яких регулюється блогерська реклама. Так, у Росії у 2019 році Федеральна антимонопольна служба наклала штраф на youtube блогера Іллю Варламова за рекламу віскі. Блогер був визнаний розповсюджувачем реклами. А у 2020 році ФАС розпочала справу проти Насті Івлєєвої – теж за рекламу алкоголю у відео на youtube. Але штрафи досить скромні – лише до 2500 руб для фізичних осіб. Проте йдуть розмови про значне збільшення розміру штрафів. Окрім явної реклами «заборонених» товарів, які майже однакові у всьому світі, у тому числі і в Україні, санкції можуть стосуватися і прихованої реклами – не позначення того, що допис/відео є рекламою. Маркування реклами позначками #ad, #sponsored, #paidpartnershipwith тощо є обов’язковим у багатьох країнах, зокрема у США, Канаді, Сполученому Королівстві, Німеччині, Франції та інших країнах ЄС, ОАЕ, Австралії, КНР, Індії, Туреччині, Південній Кореї. Недарма Instagram запустив позначку Paid partnership with. Україна не передбачає обов’язковість такого маркування, проте зарубіжні компанії та бренди найчастіше вимагають навіть від українського блогера відповідної відмітки. У вищезазначених країнах вже наявні закони, які регулюють діяльність блогерів, та засновані органи нагляду, які слідкують за додержанням відповідного законодавства та накладають штрафи. Тим більше, відповідальність за порушення законів у сфері реклами несе як рекламодавець, так і блогер, який виробляє/розповсюджує таку рекламу. У США у 2020 році Кендалл Дженнер була оштрафована на 90 тис. доларів за розміщення на своїй сторінці в Instagram у 2017 році допису про фестиваль Fyre, який вона рекомендувала особисто та не позначила, що це була реклама, а також ввела в оману споживачів реклами щодо її присутності на цьому фестивалі та виступів зірок. А в 2018 році боксера Флойда Мейвезера та музиканта Діджея Халеда оштрафували на 300 тис. та 100 тис. доларів відповідно, а також заборонили на декілька років рекламувати фінансові послуги за рекламу шахрайської криптокомпанії без відповідної рекламної відмітки. Санкції для блогерів за порушення у сфері реклами різняться від країни до країни, це і вимога видалення контенту, і досить суттєві штрафи, так і взагалі внесення до реєстру порушників законодавства у сфері реклами – як у Сполученому Королівстві. Як бачимо, розвинені країни стоять на шляху повного регулювання блогерської сфери, до цього йде і Україна. РЕКЛАМА У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ Варто зазначити також щодо реклами у самих соцмережах. Youtube, Instagram, Facebook, - усі вони мають внутрішні правила щодо розміщення реклами. У цілому внутрішні правила щодо реклами у соцмережах можна звести до наступного: - Вимога дотримання національного законодавства про рекламу; - Заборона реклами нелегальних послуг та товарів; - Заборона використання чужого контенту у рекламі без наявної згоди власника такого контенту – тобто заборона використання контенту, що порушує авторські чи суміжні права відповідних правовласників; - Заборона реклами завідомо неправдивої інформації – fake news; - Заборона пропагування у рекламі дискримінаційного ставлення; - Заборона реклами товарів та послуг для дорослих та використання у рекламі контенту для дорослих; - Заборона реклами мікрозаймів, мережевого маркетингу; - Заборона використання сенсаційних матеріалів; - Заборона використання ненормативної лексики у рекламі; - Реклама онлайн-сервісів знайомств, онлайн-аптек, ЛЗ, які відпускаються за рецептом, криптовалют, товарів для схуднення – лише з таргетингом для користувачів 18+, та й взагалі за наявності попередніх письмовиїх дозволів та відповідності вимогам національного законодавства; - Заборона введення в оману користувачів – неправдиві характеристики рекламованого товару, його ефективність, нереалістичні очікування від використання продукту тощо; - Заборона реклами заборонених фінансових послуг та продуктів; - Реклама алкоголю як така, та чи просто реклама, де згадується алкоголь, повинна відповідати вимогам місцевого законодавства. В Україні заборонена реклама алкоголю в Інтернеті – крім веб-сайтів з обмеженим доступом; - Заборона реклами тютюнових виробів та електронних сигарет, а також зброї. - Заборона реклами із зображеннями «до та після», зображеннями неймовірних результатів від використання рекламованої продукції. Така реклама може бути видалена платформою, та і взагалі не допущена до опублікування. Згадаймо про публікування допису в Instagram з популярною піснею – часто такий допис просто не пройде модерацію та не буде опублікований, адже буде вважатися порушенням прав інтелектуальної власності. Дописи, де рекламується алкоголь чи інші «заборонені» товари, соцмережа може не допустити до просування взагалі або ж доведеться налаштовувати таргет на осіб 18+, або закрити свою сторінку (зазначивши вимогу щодо віку підписника). ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ Блогерська діяльність наразі ще знаходиться у сірій зоні, проте, безперечно, що українські законодавці тримають курс на регулювання даної сфери, включаючи уже відомий законопроект «Про медіа». Щодо реклами, то гучних справ про притягнення до відповідальності блогерів не було (хоча вони і підпадають під дію Закону «Про рекламу», скоріше вже соцмережа видалить і заблокує допис/аккаунт блогера через скарги користувачів). Але все може змінитися із прийняттям вищевказаного законопроекту «Про медіа», де блогери, визнані онлайн-медіа, будуть підпадати під нагляд контролюючого органу – а там вже і штрафи за порушення будуть напоготові. Можливо, нас чекатимуть і закони, які окремо регулюють блогерську діяльність – такі розмови ходять у кулуарах Верховної Ради. Наразі поради для інфлюенсерів наступні: - Дотримуйтесь законодавства про рекламу; - Не рекламуйте товари, щодо яких наявні обмеження у законі та у правилах соцмереж; - Позначайте рекламу відповідними рекламними маркерами. - Та не забувайте сплачувати податки за рекламні інтеграції – ФОП має бути оформлений у кожного блогера, який отримує дохід від свого блогу.