БЛОГ
Новини з юридичної галузі та спеціальні статті від Alter
Категорії
Музика для бізнесу
З метою гармонізації українського законодавства із стандартами Європейського Союзу був прийнятий Закон «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2415-19), який набрав чинності 22.07.2018 року. Так, Закон регулює діяльність організацій колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права та (або) суміжних прав. Лише такі організації можуть здійснювати колективне управління (а саме добровільне, обов’язкове та розширене управління) майновими правами правовласників. При чому у кожній сфері розширеного управління уповноважена діяти лише одна акредитована ОКУ (п.5 ст.12 Закону). Відповідно до ст.1 цього Закону організація колективного управління - громадське об’єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об’єкти авторського права і (або) суміжних прав. В контексті легального використання музики бізнесом нас цікавить розширене колективне управління (п.5 ст.12 Закону): 1) публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; 2) публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; 3) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою; 4) право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції. Розширене колективне управління у сфері публічного виконання фонограм та зафіксованих в них виконань (як і сфера публічного виконання об’єктів авторського права) з 10.05.2019 року здійснює акредитована Мінекономрозвитком Громадська спілка “Українська ліга авторських та суміжних прав” (УЛАСП). Тобто УЛАСП збирає з користувачів та розподіляє роялті серед правовласників за звучання музичних творів в закладах HoReCa. Отже, відповідно до п.3 ст.20 Закону усі фізичні чи юридичні особи зобов’язані ДО початку використання у своїй комерційній діяльності об’єктів авторського права і (або) суміжних прав шляхом публічного виконання укласти з ОКУ (в даному випадку з ГС “УЛАСП”), договір про використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав. УЛАСП здійснює моніторинг за правомірністю використання музики підприємцями, в разі виявлення порушень, для УЛАСП передбачено спрощений порядок звернення до суду. За нелегальне використання музики передбачено наступну відповідальність: - Цивільно-правову: компенсація за порушення виключних майнових авторських прав на один музичний твір становить від 10 мін. з/п до 50 000 мін. з/п в залежності від намірів користувача та обсягів порушення (ст. 52 ЗУ «Про авторське право та суміжні права»). - Адміністративно-правову: штраф у розмірі від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також конфіскація обладнання, за допомогою якого здійснювалось незаконне виконання музичних творів (ст. 51-2 КпАПУ). - Кримінально-правову: умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від двохсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років (с. 176 ККУ). Порушення фіксується наступним чином: приходить перевіряючий з ОКУ, на відео фіксує час та записує декілька треків, що грають у закладі. Після цього власникам закладу пропонується мирова угода - заплатити менше, ніж штраф, та укласти ліцензійний договір з ОКУ. Якщо згоди не досягнуто - ОКУ подає позов проти порушника. Заплатити доведеться за кожну пісню, зафіксовану на відео. УЛАСП управляє найбільшим каталогом в Україні – це музичні твори, що належать провідним вітчизняним правовласникам і виконавцям, а також глобальним компаніям, які представляють в Україні музичну індустрію США та Європи. Це Warner Music Ukraine, Sony Music Entertainment, Lavina Music, Moon Records, УМИГ Мьюзік та інші. Повний перелік правовласників: ПП «Світова Музика» (в т.ч. права за каталогом All Music Publishing в Україні, Sony/ATV & EMI Music Publishing в Україні за дорученням ОКУАСП), ПП «Українська музика», Falyosa Family Factory, PROreMEDIA, MOON Records, Universe Media Corporation, ТОВ Авторське агентство «Чесна музика», ООО «УМИГ Мьюзік», ТОВ «ВОИС» (Всеросійська Організація Інтелектуальної Власності), ТОВ «МСМ.ЮА», ТОВ «Будинок культури», Warner Music Ukraine, ТОВ «Країна мрій», BEST MUSIC publishing, Продюсерська компания Mamamusic, ТОВ «Ей Пі Джі Продакшн», ПП «Маршал Рекордс», ПП Рекламне агентство «Три товстуни», ТОВ «Зе Бест «Майстерлеб», Young Music Group, ТОВ «Медиа Старс», «Індор Медіа Агентство «Болеро», ТОВ «Креатив Медіа Україна», ТОВ «Бі Менеджмент Мьюзік та паблішинг», ПП “Лавіна Паблішинг”, ТОВ «Діемай Юкрейн», Sony Music Entertainment, ТОВ «Кузьма Скрябін», Асоціація авторського права Грузії, Продюсер Вадим Лисица, ONUKA (автор і виконавець Наталія Жижченко), The Maneken (автор і виконавець Євген Філатов), The Elephants (автор і виконавець Дмитро Циганенко), Композитор Лейсман Артем Вікторович, Автор і виконавець Олексій Завгородній, Автор і виконавець Надія Дорофеєва, Автор і виконавець Вадим Федорів, Автор і виконавець Олексій Потапенко, Автор і виконавець Василь Лютий, Автор і виконавець Павло Колодій, Автор і виконавець Анатолій Шмаргун, Автор і виконавець Анатолій Дубровський. До того ж УЛАСП співпрацює з іноземними ОКУ. Тарифи за користування музикою є помісячними визначаються відповідно до наступних категорій: - Заклади харчування. - Заклади торгівлі. Для закладів харчування тарифи визначаються за формулою: **Т=КМ*80*К** КМ - кількість посадкових місць, К - коефіцієнт, який розраховується залежно від середньої вартості основного блюда згідно меню, від географічного розташування, від розташування закладу віл центру міста (крім Києва), від кількості посадкових місць в закладі, від типу закладу. Такі коефіцієнти мають значення від 0,4 до 1. 80 - вартість за одне посадкове місце (грн). За наявність відкритого майданчика (тераси, веранди) - додаткова плата з урахуванням 20 грн. за одне посадкове місце. Для закладів торгівлі тарифи фіксовані, визначаються відповідно до типу закладу, часто залежать від площі закладу, а для деяких категорій - встановлюються тариф за день. Торгівельні павільйони/магазини, бізнес центри, ТЦ, ТРЦ, автосалони, стоматологічні клініки і лікарні, аптеки, салони краси, коворкінги, барбер шопи, боулінг, більярд, кінотеатри, приміщення бізнес призначення, школи танців, поштові відділення, вокзали сплачують місячний тариф відповідно до площі, що озвучується: - до 100 кв.м. - 700 грн. - від 101 до 300 кв.м. - 700 грн. + 0.90 грн. за кожен кв.м. понад 100 кв.м. - від 301 до 1000 кв.м. - 700 грн. + 0.80 грн. за кожен кв.м. понад 300 кв.м. - від 1001 до 2500 кв.м. - 1200 грн. + 0.70 грн. за кожен кв.м. понад 1000 кв.м. - від 2501 до 5000 кв.м. - 2800 грн. + 0.60 грн. за кожен кв.м. понад 2500 кв.м. - понад 5001 кв.м. - 7000 грн. + 0.50 грн. за кожен кв.м. понад 5000 кв.м. Для таких категорій як: арт-галереї, театри, парки відпочинку, виставки та торговельні ярмарки, фешн шоу, вуличні шоу, транспортні засоби, АЗС/СТО, нічні клуби, готелі встановлюються фіксовані щомісячні або щоденні тарифи. До того ж пропонується понижуючий мережевий коефіцієнт від тарифу: - від 10 до 20 закладів = 0,8 - від 21 до 50 закладів = 0,7 - від 51 до 100 закладів = 0,6 - від 101 та більше = 0,5. А також застосовується система знижок: - 3,75 % - при оплаті один раз в квартал за 3 місяці наперед - 7,5 % - при оплаті єдиним платежем за 6 місяців - 15 % - при оплаті єдиним платежем за 12 місяців. Детальніше з тарифами можна ознайомитися за посиланням: https://drive.google.com/file/d/1VlRclTfG6t2Z2jR-Eli2bb6gFVCmF4Tx/view. Усі задекларовані музичні треки, правами на які управляє УЛАСП: https://drive.google.com/uc?id=1fAlCxEfHH-3v4K4Etbs7Mpy_FVBL6fbf&export=download. Кожен заклад, у якому грає музика, має подавати по закінченню місяця звіти про те, які саме музичні твори і коли грали. На основі цих звітів ОКУ буде рахувати винагороду правовласникам. Якщо грало радіо - звіт буде звірятися з даними радіостанції. Необхідно зазначити, що відповідно до Закону, якщо у акредитованої ОКУ буде наявний будь-який конфлікт інтересів між основною категорією правовласників, в інтересах якої діє така організація, та іншими категоріями правовласників, на користь яких має збиратись дохід від прав у відповідній сфері розширеного колективного управління, то може бути призначена додаткова акредитована організація для цієї сфери з-поміж організацій, які здійснюють діяльність переважно в інтересах відповідної іншої категорії правовласників. Юридично-правовий статус додаткової акредитованої організації означає, що ця організація не має права самостійно здійснювати збір доходу від прав з користувачів у відповідній сфері, але водночас має повноваження вимагати та отримати з акредитованої організації частку доходу від прав в цій сфері, яка належить категорії правовласників, в інтересах яких діє додаткова акредитована організація, для подальшого розподілу та виплати такої частки правовласникам цієї категорії. Правовласники відповідної категорії мають право відкликати свої права з додаткової акредитованої організації відповідно до розширеного колективного управління. ГО “Об’єднання колективного управління “Оберіг” (утворена виконавцями) має давній конфлікт з УЛАСП (утворена виробниками фонограм), суть якого зводиться до того, що УЛАСП майже ніколи не виплачує роялті українським виконавцям, особливо незалежним. Оберіг міг би бути акредитований в якості додаткової акредитованої ОКУ, але комісія з акредитації у рішенні від 10.05.2019 року не звернула під час розгляду справи про УЛАСП увагу на наявний конфлікт інтересів. Тому ГО “ОКУ “Оберіг” звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва про скасування акредитації ГО “УЛАСП” (Справа № 640/24558/19). Проте суд, провівши декілька засідань, вирішив залишити заяву без розгляду відповідно до Ухвали від 14.02.2020. Варто зазначити, що сьогодні в Україні немає жодної організації, яка б могла надати право на використання будь-якої музики без обмежень, а тому роялті до таких правовласників просто не доходить. Розглянемо онлайн-сервіси, які пропонують легальне комерційне використання музики для бізнесу. Apple music for business Онлайн-сервіс у формі додатку, який доступний для завантаження у App store, розроблений та підтримується компанією PlayNetwork, Inc, пропонує користувачам передплатити підписку на ліцензійну музику. Користувачеві доступна велика кількість плейлистів у різноманітних музичних напрямках. Запустився в Україні восени 2019 року. Основні положення Умов користування: (https://www.playnetwork.com/services/apple-music-for-business/terms-of-use/) - Завантажити додаток може лише працівник юридичної особи. - Арбітражне застереження, заборона групових та будь-яких інших представницьких позовів (п.17). - Юрисдикція (п.3, 17): - Онлайн-сервіс передбачає виключну юрисдикцію США. Користувач на власний розсуд використовує онлайн-сервіс і зобов’язаний дотримуватися усіх законів, які застосовуються до такого використання. - Ліцензія (п.9): - PlayNetwork, Inc надає користувачеві обмежену, невиключну, відкличну, без права субліцензування та таку, що не передається, ліцензію, на завантаження та використання додатку на мобільному пристрої користувача. - Відмова від відповідальності (п.13-15): - PlayNetwork, Inc не дає жодних гарантій щодо онлайн-сервісу, як щодо самої роботи сервісу, його комерційної придатності, так і щодо відсутності порушення прав третіх осіб при користуванні сервісом. PlayNetwork, Inc також не несе відповідальності за будь-які збитки та шкоду, завдані користувачеві під час використання сервісу. Максимальна матеріальна відповідальність PlayNetwork, Inc не може бути більшою за суму, сплачену користувачем за користування сервісом + 10$. Playnetwork, Inc заявляє, що надає користувачам ліцензійну музику, адже співпрацює з організаціями колективного управління в США, багатьма лейблами та авторами, але, зважаючи на виключну юрисдикцію США, не має таких повноважень на території України. До того ж в нашому законодавстві передбачено лише письмовий порядок укладання ліцензійного договору, а базис для використання сервісу Playnetwork, Inc полягає у прийнятті умов користування, опублікованих на сайті. В Україні лише УЛАСП отримала акредитацію та має право на збір й розподілення роялті за публічне виконання музичних творів, а отже використання Apple music for business без договору з УЛАСП є порушенням законодавства та може потягнути за собою багатотисячні штрафи. Soundtrack your brand (https://www.soundtrackyourbrand.com/) Це Платформа компанії Soundtrack Your Brand Sweden AB з ліцензованою музикою для комерційного використання, на якій пропонуються як вже готові плейлисти, так і кастомізовані користувачем, а також радіо-ефіри. Ціна - від $26,99, в Україні не представлена. Для користувачів з США та Канади ціна за підписку на музику вже включає додатковий збір за право на публічне виконання (за певними виключеннями), який сплачується організаціям колективного управління (ASCAP, BMI, SOCAN, Re:Sound), користувачі з інших країн зобов’язані додатково укласти договір з відповідною ОКУ у їх країні.
22.06.2020
ЧИТАТИ
Що потрібно знати про Умови користування та Політику конфіденційності
Складно уявити веб-сайт або мобільний додаток, який не мав би Умов користування чи Політики конфіденційності. Хоча Умови користування (Terms of Use / Terms and Conditions / User Agreement) не вимагаються законодавством, ви (ваша компанія) зобов’язані мати Політику конфіденційності (Privacy Policy) у відповідності до Загального регламенту про захист даних Європейського Союзу (GDPR). GDPR застосовується, якщо ваша компанія зареєстрована в ЄС або веде діяльність на території ЄС, або у процесі своєї діяльності отримує доступ до даних громадян, резидентів та інших осіб, які перебувають на території ЄС. Навіщо взагалі потрібні такі документи? Політики покликані для того, щоб пояснити користувачеві принципи роботи і використання сайту / додатку, попередити і розповісти про збір його особистих даних та в кінцевому випадку – захистити компанію, шляхом включення необхідних застережень. Важливо, щоб політики були написані простою мовою, зрозумілою користувачам. Що має містити Terms of Use? 1. Умову про безумовну згоду користувача з усіма положеннями Terms of Use для користування веб-сайтом чи додатком. Тобто використання користувачем веб-сайту чи додатку базується на його повній згоді з вашими правилами: зайшов на веб-сайт / встановив додаток – згоден; не згоден – покинь веб-сайт / видали додаток. 2. Інформацію про вашу компанію (вас) (компанію, яка здійснює підтримку веб-сайту чи додатку, за наявності): юридична інформація, адреса, контактний номер телефону. 3. Умову про термін дії та внесення змін до Terms of Use: потрібно зазначати дату набуття чинності або дату останнього оновлення. 4. Правила, яких потрібно дотримуватися при користуванні веб-сайтом / додатком. Це можуть бути також і обмеження по віку, заборона ненормативної лексики чи втручання у роботу веб- сайту / додатку і т.д. та відповідні санкції – обмеження доступу, видалення облікового запису тощо. 5. Опис функціоналу, сервісів і можливостей, наявних для користувачів. У тому числі повні умови реєстрації облікового запису / придбання товарів / доставки / повернення / обміну / надання послуг; завантаження / видалення користувачами їх контенту тощо. 6. Положення про ціни та процедуру оплати – якщо це стосується вашого веб-сайту / додатку. 7. Застереження щодо використання сторонніх сервісів – ви не відповідаєте за їх роботу / проблеми у роботі перед користувачами. Наприклад, це платіжні та інші агрегатори чи будь- які сайти / сервіси, на які є посилання на вашому веб-сайті / у додатку. 8. Застереження щодо роботи веб-сайту / додатку / надання послуг як є. Тобто користувач не може мати претензій щодо невідповідності такої роботи його очікуванням. 9. Положення про надання користувачеві обмеженої, невиключної, відкличної та без права ліцензування ліцензії на доступ та використання веб-сайту / додатку / сервісів / контенту з некомерційною метою та про відкликання такої ліцензії (у разі порушення користувачем її умов або інших положень Terms of Use). 10. Положення про захист прав Інтелектуальної власності: увесь контент, логотипи, дизайн, зображення, тексти, всі сервіси та інші матеріали, розміщені на веб-сайті / у додатку належать вашій компанії (вам) або іншим відповідним правовласникам. Копіювання, використання з комерційною метою, зміна чи розповсюдження таких матеріалів має заборонятися користувачам. Так само і весь контент, який користувачі завантажують на ваш веб-сайт / у додаток належить їм, ваша компанія (ви) може використовувати його на основі ліцензії, наданої користувачем (положення про це необхідно прописати окремо). 11. Положення про обмеження відповідальності: компанія (ви) не несе відповідальності за будь- які збитки користувачів, спричинені користуванням вашим веб-сайтом / додатком, особливо за неправомірне використання; обмеження у виплаті будь-яких компенсацій (найчастіше – у межах суми, сплаченої користувачем компанії); форс-мажор тощо. 12. Положення про вирішення спорів – це і положення про врегулювання спірних ситуацій шляхом переговорів (контактні дані осіб / відділу відповідальних за розв’язання таких ситуацій з вашої сторони), і вибір арбітражу, і заборона судового розгляду та групових та представницьких позовів та будь-які інші обмеження. 13. Умови збору та обробки особистої інформації користувачів – в Terms of Use можна прописати коротко та зробити посилання на окремий документ Privacy Policy. 14. Умови про розірвання договору (припинення надання послуг, видалення облікового запису, обмеження доступу) між користувачем та вашою компанією (вами) через порушення умов з його боку. Що має бути прописано у Privacy Policy? 1. (Ваша) Контактна інформація вашої компанії або компанії, яка здійснює для вас збір даних користувачів. 2. Термін дії та внесення змін до Privacy Policy: потрібно зазначати дату набуття чинності або дату останнього оновлення. 3. Юридичний базис для збору такої інформації: користувач надає свою згоду з положеннями Terms of Use та Privacy Policy, коли заходить на веб-сайт / завантажує додаток / починає користуватися сервісами / натискає на кнопку «Погоджуюсь / Приймаю» (якщо наявний такий функціонал). 4. Мета збору конфіденційної інформації: для функціонування веб-сайту / додатку, для надання послуг тощо. 5. Які конфіденційні дані користувачів (ім’я, e-mail адреса, поштова адреса, номер телефону, платіжна інформація тощо), а також інша інформація (IP-адреса, місцерозташування, тип і налаштування браузеру, тип пристрою, операційна система тощо) збираються, а також як вони використовуються / обробляються. 6. Інформація про Cookies (це може бути окремий документ або частина Privacy Policy). По- перше, має бути пояснення, що таке Cookies; вказано мету їх встановлення; зазначено види Cookies, які встановлюються та як вони використовуються. По-друге, обов’язково має бути чітка згода користувача – банер з кнопкою, натискаючи на яку користувач дозволяє чи відмовляється від встановлення Cookies (таких Cookies, відсутність яких не перешкоджає функціонуванню веб-сайту / додатку). 7. Чи передається конфіденційна інформація третім особам (наприклад, за законодавством відповідним органам або стороннім сервісам як Google Analytics), у треті країни, якщо так, то які методи для захисту застосовуються при такій передачі. 8. Права, які мають користувачі відносно своєї конфіденційної інформації, зокрема право на видалення такої інформації за зверненням користувача, право на відзив своєї згоди на збір такої інформації тощо. 9. Заходи безпеки, які приймаються для захисту конфіденційної інформації. 10. Як довго зберігається конфіденційна інформація і що з нею відбувається після закінчення такого періоду: наприклад, зберігається у базах даних 6 місяців, потім видаляється. Висновки: Правильно розроблені Terms of Use та Privacy Policy покликані зробити використання веб-сайтів / додатків / онлайн-сервісів простішим для користувачів та одночасно убезпечити від можливих проблем власника таких веб-сайтів / додатків / онлайн-сервісів. Від чого убезпечити? По-перше, від претензій з боку користувачів, а по-друге, від штрафів за порушення у сфері збору і обробки конфіденційної інформації та відповідного інформування згідно з GDPR (максимальний розмір можливого штрафу – 20 млн євро або 4% від загального обороту за минулий фінансовий рік). Terms of Use та Privacy Policy – запорука вашого спокою.
22.06.2020
ЧИТАТИ
Дозвіл на застосування праці іноземців
Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі – Дозвіл), дає іноземному працівникові можливість тривалий час знаходитись та працювати в Україні на законних підставах. Без Дозволу, іноземець не може на законних підставах бути працівником на підприємстві (виняток становлять іноземці, які мають посвідку на постійне проживання в Україні). Отримання Дозволу також є підставою для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні. Дозвіл можуть отримати різні категорії іноземців, в тому числі: іноземні ІТ професіонали, випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, іноземні працівники творчих професій та інші. Зокрема, Дозвіл можуть отримати також і іноземці-засновники українських юридичних осіб, за умови працевлаштування на власному підприємстві на посаді, що передбачена Класифікатором професій (в т.ч. і на посаді керівника).
25.09.2020
ЧИТАТИ
ЗУ "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"
Серед основних пунктів закону "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (№2285-д) — запровадження кримінальної відповідальності за організацію азартних ігор без ліцензії, дозвіл розташовувати зали з ігровими автоматами лише у готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок, регулювання "класичних" лотерей і вікові обмеження (грати в азартні ігри зможуть особи, старші 21 року). Запроваджуються обмеження щодо реклами гральних закладів, зокрема забороняється рекламувати азартні ігри як спосіб легкого збагачення. Детальніше з усіма змінами та видами ліцензій ви можете ознайомитися у файлі, який ми підготували, за посиланням : https://drive.google.com/file/d/1W7SlX3oBLVSNIWoRfzMsbo5mP6HFlL6o/view
25.09.2020
ЧИТАТИ
РРО та ФОПи на спрощенній системі оподаткування у 2021 році
Реєстратори розрахункових операцій (далі-РРО) з великою ймовірністю стануть головним болем для багатьох підприємців. Адже з 2021 року розширюється перелік видів ФОПів, що підпадають під обов'язкове застосування РРО. Задля запобігання штрафів та марних нервів розглянемо хто з «єдників» вже повинен застосовувати реєстратор, а хто має до цього лише готуватись. Для ФОП-платників єдиного податку 2,3,4 груп наразі діють такі умови обов'язкового використання РРО: - Річний дохід перевищує 1 млн. гривень; - реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; - реалізація лікарських засобів; - реалізація виробів медичного призначення. Закон України від 17 березня 2020 року №533-ІХ вводить РРО як обов’язковий елемент бізнесу з 01 січня 2021 року для фізичних осіб-підприємців, що перебувають на єдиному податку та: - реалізаціють товари (надають послуги) через мережу Інтернет; - надають платні послуги у сфері охорони здоров'я; - реалізують ювелірні та побутові виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; - ведуть роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); - здійснюють діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; - здійснюють діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; - ведуть діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); - реалізують текстиль (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України. А з 01 квітня 2021 року використання РРО стає обов’язковим для застосування всіма ФОП-платниками єдиного податку 2,3,4 групи, незалежно від сфери вашої діяльності.
30.09.2020
ЧИТАТИ
ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БЛОГЕРІВ
Законопроект «Про медіа» та як він вплине на блогерів Наразі в Україні немає закону, який би напряму регулював діяльність блогерів та блогів в мережі Інтернет. Але, можливо, нас чекають зміни. Так, на опрацюванні у Верховній Раді знаходиться законопроект №2693 «Про медіа», який покликаний оновити застарілі норми. Розглянемо лише ті норми, які напряму стосуються «онлайн-медіа», під визначення яких скоріше за все і підпадатимуть блоги, телеграм-канали, інстаграм-сторінки, твітер-аккаунти. З тексту законопроекту: «Онлайн-медіа – це медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо, візуальній чи іншій формі у електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному веб-сайті або власній сторінці на платформі спільного доступу до інформації». Що зміниться? По-перше, запроваджується добровільна реєстрація онлайн-медіа у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення, у той же час аудіовізуальні онлайн-медіа зобов’язані обов’язково реєструватися у Нацраді. Протягом року з моменту набрання чинності законом – безкоштовно, потім – вартість складає один прожитковий мінімум. Переваги реєстрації – державна підтримка, участь у механізмах співрегулювання галуззю, додаткові гарантії захисту. По-друге, Нацрада отримує право регулювати та контролювати діяльність онлайн-медіа, попереджувати порушення. По-третє, встановлюються обмеження щодо контенту, а саме забороняється поширювати підбурювання до війни, ворожнечі, насилля, утисків, ненависті за будь-якою ознакою, пропаганду тероризму; порнографічні матеріали; пропаганду вживання наркотичних та психотропних речовин; пропаганду жорсткого поводження з тваринами; інструкції/поради щодо виготовлення, придбання, використання вибухових, наркотичних чи психотропних речовин; будь-яку інформацію, яка заперечує чи виправдовує злочинний характер комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 рр. в Україні; фільми, розповсюдження та демонстрування яких заборонено в Україні; матеріали або інформацію, в яких демонструється символіка націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму з метою виправдання чи заперечення їх злочинного характеру; висловлювання чи матеріали, які принижують або зневажають українську мову. В законопроекті важлива увага приділяється захисту дітей, тому онлайн-медіа повинні попередньо інформувати про потенційну шкідливість інформації для дітей перед її публікацією. По-четверте, запроваджується механізм спростування неправдивої/принижуючої інформації: особа, яка вважає, що суб’єктом онлайн-медіа було поширено про неї неправдиву/неточну/принижуючу її честь та гідність/ділову репутацію інформацію, має право вимагати спростування такої інформації шляхом подання заяви впродовж 14 днів з моменту публікації, а суб’єкт онлайн-медіа повинен розглянути таку заяву і надати або відповідь, або спростування на своєму Інтернет-ресурсі. Відмова суб’єкта онлайн-медіа може стати приводом звернення до суду. По-п’яте, встановлюється відповідальність онлайн-медіа як зареєстрованих, так і незареєстрованих. Штрафи: Незважаючи на те, що законопроект встановлює різний розмір штрафів за різну ступінь тяжкості порушення, на нашу думку, для блогерів та інших інтернет-діячів (які не реєструвалися добровільно як онлайн-медіа) релевантними є значні порушення – це перш за все порушення у сфері поширення інформації (поширення забороненої інформації та матеріалів, порушення виборчого законодавства), порушення порядку поширення реклами та спонсорства відповідно до Закону «Про рекламу». За такі порушення передбачається штраф у розмірі від 5 до 10 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення (зараз це від 25 000 до 50 000 тис. грн.). У цілому ж, за незначні порушення (здебільшого порушення процедурних питань при добровільній реєстрації) передбачено штраф у розмірі від 1 до 5 мінімальних заробітних плат, а за грубі порушення (порушення щодо недостовірних даних про структуру власності та вимог щодо інформації про збройну агресію) – від 10 до 15 мінімальних заробітних плат. За повторне порушення впродовж останніх 365 днів штраф накладається у подвійному розмірі. За третє значне або грубе порушення впродовж останніх 365 днів – заборона поширення онлайн-медіа в Україні. Проте така заборона може бути впроваджена виключно за рішенням суду. Постає логічне питання: як саме можна заборонити онлайн-медіа? 1) Блокування провайдерами доступу для українських користувачів до таких медіа; 2) Припинення надання послуг реєстратором доменних імен та постачальником послуг хостингу таким онлайн-медіа; 3) Обмеження доступу до (видалення) відповідної сторінки (профілю) онлайн-медіа на платформі спільного доступу (це, наприклад, ті ж соціальні мережі – Instagram, Facebook, YouTube тощо). Такі дії відбуваються за зверненням Нацради до відповідних власників платформи. Варто також згадати, що, окрім штрафів за розповсюдження забороненого контенту, до онлайн-медіа можуть застосовуватися наступні санкції: 1. Обмеження доступу до, вилучення, блокування інформації, яку поширюють такі онлайн-медіа, з боку власників платформ спільного доступу (в тому числі іноземними, за зверненням Нацради). 2. Вилучення та блокування пошуковою системою (в тому числі іноземними, за зверненням Нацради) результатів пошуку, що видаються за запитами користувачів, посилання на інформацію та перегляд такої інформації, що опублікували онлайн-медіа. Як сприймають законопроект? Досить вороже, багато представників медіа-галузі виступали проти, наголошуючи на тому, що він порушує свободу слова, встановлює цензуру, наділяє значними повноваженнями державний орган. Така критика призвела до того, що проект доопрацювали та більшість гострих кутів згладили. Чи поширюється законопроект на блогерів-фізичних осіб? Під регулювання підпадуть усі сторінки з регулярними новинами, дописами, поширенням масової інформації на соціальних платформах та відповідні веб-сайти, а от щодо блогерів-фізичних осіб відповідь залежить від обставин. Законопроект не буде регулювати діяльність фізичних осіб, які публікують масову інформацію для задоволення власних інтересів. Але, закон застосовується, якщо: - така фізична особа (блогер) самостійно зареєструвалася як онлайн-медіа – закон застосовується; - діяльність такої особи (блогера) підпадає під ознаки «медіа», зокрема це намір діяти як медіа; відповідність мети та цілі діяльності функціям медіа; редакційний контроль; професійні стандарти; охоплення аудиторії та поширення; відповідність публічним очікуванням. Прийняття такого законопроекту – це перший крок у регулюванні масового розповсюдження інформації в Інтернеті, у тому числі на різних соціальних платформах. Та в жодному разі не варто вважати законопроект зазіханням на свободу слова, адже розповсюдження/публікування інформації звичайними фізичними особами – користувачами мережі не підпадає під дію даного закону. Блогери і реклама: правила та відповідальність Наразі рекламна діяльність блогерів не регулюється окремо, а отже мають застосовуватися загальні положення Закону «Про рекламу». Законопроект «Про медіа» також посилається на положення Закону «Про рекламу» щодо відповідальності розповсюджувачів реклами. Розглянемо основні вимоги до реклами. Забороняється: 1) поширювати інформацію щодо товарів, виробництво, обіг чи ввезення на митну територію України яких заборонено законом; 2) вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб; 3) подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров’ю або життю людей та/чи довкіллю, а також спонукають до нехтування засобами безпеки; 4) використовувати засоби і технології, які діють на підсвідомість споживачів реклами; 5) наводити твердження, дискримінаційні щодо осіб, які не користуються рекламованим товаром; 6) використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України, звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів, органів місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законами України у сфері інтелектуальної власності; 7) рекламувати товари, які підлягають обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу, ліцензії, у разі відсутності відповідного сертифіката, дозволу, ліцензії; 8) вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи; 9) імітувати або копіювати текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі інших товарів, якщо інше не передбачено законами України у сфері інтелектуальної власності; 10) рекламувати послуги, пов’язані з концертною, гастрольною, гастрольно-концертною, конкурсною, фестивальною діяльністю, без інформації про використання чи невикористання фонограм виконавцями музичних творів. Ця інформація повинна займати на афішах, інших рекламних засобах щодо конкретної послуги не менше 5 відсотків загальної площі, обсягу всієї реклами; 11) розповсюджувати рекламу (включаючи анонси кіно- і телефільмів), яка містить елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Анонси фільмів, які мають обмеження щодо глядацької аудиторії, розміщуються лише у час, відведений для показу таких фільмів; 12) розповсюджувати рекламу про спорудження об’єкта житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління без наявності відповідних ліцензій та дозвільних документів у замовника будівництва; 13) розповсюджувати рекламу послуг з ворожіння та гадання. Основний висновок – не можна: рекламувати товари та послуги, на виробництво/надання яких необхідні ліцензії та дозволи, а рекламодавець їх не має; товари, обіг яких заборонений в Україні; порушувати права інтелектуальної власності у рекламі; використовувати зображення чи імена фізичних осіб без їх згоди; використовувати у рекламі дискримінаційні твердження та спонукати до порушення законодавства, нехтування правилами безпеки чи завдання шкоди собі, іншим людям чи довкіллю. Також забороняється недобросовісна реклама – реклама, яка вводить або може ввести в оману споживача, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження. Це, наприклад, розміщення інформації про неправильний склад товару, непідтверджені властивості товару. Відповідати за таку рекламу може як рекламодавець, так і виробник реклами. Окремо варто зазначити обмеження, які покликані захистити інтереси дітей (схожі вимоги містить і законопроект «Про медіа»). Отже, забороняється реклама: - з використанням зображень дітей, які споживають або використовують продукцію, призначену тільки для дорослих чи заборонену законом для придбання або споживання неповнолітніми; - з інформацією, яка може підірвати авторитет батьків, опікунів, піклувальників, педагогів та довіру до них дітей; - з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звернутися до третіх осіб з проханням зробити покупку; - з використанням зображень справжньої або іграшкової зброї, вибухових пристроїв. Також жодних зображень дітей у небезпечних ситуаціях та інформації, здатної викликати зневажливе ставлення дітей до небезпечних для здоров'я і життя ситуацій; а також реклами, що може завдати моральної чи фізичної шкоди, викликати відчуття неповноцінності, створити враження отримання переваги над іншими дітьми у разі володіння рекламованою продукцією та створити відчуття доступності рекламованого товару для кожної сім’ї без урахування можливостей її бюджету. Закон також встановлює обмеження у рекламуванні для окремих категорій товарів, а саме для: 1. Лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації (далі разом – ЛЗ): Дозволена реклама – реклама таких ЛЗ, які дозволені до застосування в Україні відповідним центральним органом виконавчої влади, а також таких ЛЗ, які відпускаються без рецепта лікаря та не внесені до переліку лікарських засобів, заборонених до рекламування. Заборонена реклама – реклама таких ЛЗ, застосування та відпуск яких дозволений лише за рецептом лікаря, а також таких, які внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів; реклама допінгових речовин та/або методів їх використання у спорті; цілительства на масову аудиторію; ЛЗ, які ще не допущені до застосування. Вимоги до реклами: - об’єктивна інформація про ЛЗ, так щоб було зрозуміло, що це реклама; - зазначення про необхідність консультації з лікарем перед застосуванням ЛЗ; - рекомендація щодо обов’язкового ознайомлення з інструкцією на ЛЗ; - текст «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я», що займає не менше 15 % площі (тривалості) всієї реклами; - жодних відомостей про гарантований ефект від ЛЗ, тверджень про найбільшу ефективність та безпечність; - жодних посилань на приклади вдалого застосування ЛЗ та на рекомендації медичних працівників, науковців, медичних закладів; - жодних зображень і згадок імен популярних чи авторитетних осіб; - жодної інформації, яка може вводити в оману споживача щодо складу, походження, ефективності чи патентної інформації ЛЗ; - жодної участі у рекламі професійних медичних працівників чи осіб, що імітують лікарів; - жодної інформації, яка б дозволила припустити, що ЛЗ є харчовим, косметичним чи іншим споживчим товаром або що безпечність чи ефективність цього засобу обумовлена його природним походженням; - жодної інформації у рекламі товарів та методів, які НЕ Є ЛЗ, та харчових дієтичних продуктів та добавок на те, що вони мають лікувальні властивості; - реклама послуг народної медицини (цілительства) лише за наявності відповідного дозволу державного зразка на заняття народною медициною і з зазначенням номеру, дати видачі такого дозволу та назви органу, що його видав. 2. Алкогольних напоїв та тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої та тютюнові вироби: Заборонена реклама таких товарів у мережі Інтернет, крім веб-сайтів, призначених для повнолітніх осіб, обов’язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів. А отже, соціальні мережі підпадають під таку заборону, адже доступ до них мають і неповнолітні. До того ж закон прямо забороняє рекламу тютюнових виробів та алкогольних напоїв чи торгових марок, під якими вони випускаються, із зображенням популярних осіб або з прямим чи опосередкованим схваленням популярними особами паління чи вживання алкоголю. Чи вважається блогер популярною особою? Поки практика наглядових органів не встановлена. В Україні (на відміну від Росії) поки в принципі не штрафують блогерів за таку рекламу, тому вона іноді потрапляє на очі в соцмережах. Якщо блогер все ж на свій страх і ризик взявся за подібну рекламу, варто хоча б врахувати певні законодавчі обмеження: - Реклама не може зніматися за участі осіб віком до 18 років; - Реклама не повинна містити зображення процесу паління тютюнових виробів або споживання алкогольних напоїв; - Реклама не може формувати думку, що паління або вживання алкоголю є важливим фактором досягнення успіху в спортивній, соціальній, сексуальній або інших сферах життя; - Реклама не повинна створювати враження, що вживання алкогольних напоїв чи паління тютюнових виробів сприятиме розв'язанню особистих проблем; - Реклама не може формувати думку, що алкоголь чи тютюнові вироби мають лікувальні якості або що вони є стимулюючими чи заспокійливими засобами; - Реклама не повинна заохочувати до вживання алкогольних напоїв чи тютюнопаління або негативно розцінювати факт утримування від вживання тютюнових виробів та алкогольних напоїв; - Реклама не може містити зображень лікарів та інших професійних медичних працівників, а також осіб, зовнішній вигляд яких імітує зовнішній вигляд лікарів; - Реклама не повинна створювати враження, що більшість людей палить або вживає алкогольні напої; - Необхідно розмістити напис у пості чи у відео "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим. * Хоча варто зазначити, що соціальна мережа Instagram в принципі нещодавно заборонила рекламу тютюнових виробів та електронних сигарет блогерами, принаймні йдеться вже про неможливість поставити відмітку paid partnership with. У соцмережах таргетинг для такої реклами має бути налаштований на осіб, які старші 18 років. Також можна обмежити доступ на свою сторінку і розмістити повідомлення у рекламному пості, що контент призначений для повнолітніх користувачів. У будь-якому разі краще не рекламувати такі товари. 3. Азартних ігор та організаторів азартних ігор. Реклама в Інтернеті прямо не заборонена, причому не заборонена не тільки Законом «Про рекламу», а й новим законом про легалізацію грального бізнесу в Україні. А отже, можна застосовувати загальні вимоги до такої реклами: - У рекламі забороняється використовувати осіб, які не досягли 21-річного віку, у тому числі як фотомоделей; - Реклама азартних ігор не повинна формувати думку, що виграти в азартну гру легко, а також, що участь в азартних іграх може бути джерелом доходів чи альтернативою роботі; - Реклама повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження – білим; - Суб’єкта господарювання, який замовляє рекламу азартних ігор, має мати ліцензію на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор; - Реклама азартних ігор має містити достовірну інформацію, не бути хибною, неправдивою або удаваною; - Реклама азартних ігор має містити відомості про ліцензію, номер, дату її видачі та найменування органу, який видав ліцензію на провадження певного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор рекламодавцю; - Забороняється спрямовувати рекламу на вразливі групи населення (неповнолітні особи, малозабезпечені особи, особи, хворі на психічні захворювання)" – тобто необхідно підходити з відповідальністю до таргетингу у соцмережах. 4. Зброї. Така реклама заборонена скрізь, крім як у спеціалізованих виданнях, на спеціалізованих виставках чи у спеціалізованих магазинах. 5. Фінансових послуг. Основні вимоги: - Рекламодавці – виключно фінансові установи або інші особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги; - Реклама фінансових послуг, пов’язаних із залученням коштів населення, або осіб, які надають такі послуги, дозволяється, за умови внесення інформації про особу до державного реєстру фінансових установ або державного реєстру банків та наявності відповідного дозволу або ліцензії. Така реклама повинна містити номер за державним реєстром фінансових установ або державним реєстром банків, номер зазначеного дозволу чи ліцензії, дату видачі та найменування органу, що видав дозвіл або ліцензію. Це положення не застосовується у випадках, коли дається тільки реклама знака для товарів і послуг, найменування особи (без реклами послуг). - Заборонена недобросовісна реклама. Недобросовісна реклама це: + відсутність необхідного дозволу/ліцензії у рекламодавця; + реклама фінансових послуг, надання яких на території України заборонено законом; + реклама фінансових послуг, у якій інформація про умови надання фінансових послуг відсутня або: зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначена назва фінансової послуги, що рекламується; оголошується більш як на 25 відсотків швидше за оголошення назви фінансової послуги, що рекламується; зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначене найменування фінансової установи, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги); зазначається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за розмір шрифту, яким зазначений знак для товарів і послуг (торговельна марка), що використовується фінансовою установою, яка надає фінансову послугу (у разі відсутності в рекламі назви фінансової послуги та найменування фінансової установи); зазначається у спосіб, який ускладнює її візуальне сприйняття; + реклама, яка підпадає під загальне визначення недобросовісної реклами. 6. Послуг із працевлаштування. Вимоги: - Заборона дискримінації кандидатів у рекламі про вакансію за статтю, політичними, релігійними та інших переконаннями, членством у професійних спілках або інших об'єднаннях громадян, етнічним та соціальним походженням, майновим станом, місцем проживання, за мовними або іншими ознаками; - Якщо реклама суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, то текст реклами повинен містити примітку, що отримувати від громадян, яким надано послуги з пошуку роботи та сприяння в працевлаштуванні, інші пов'язані з цим послуги, гонорари, комісійні або інші винагороди забороняється. За порушення цієї статті відповідальність буде нести рекламодавець. 7. Цінних паперів та фондового ринку. Для уникнення непорозумінь, рекламою такого типу вважається реклама інститутів спільного інвестування; цінних паперів, які емітуються, та/або емісійних цінних паперів, що перебувають (перебували) в обігу; товарів та/або послуг, що пропонуються професійним учасником фондового ринку; товарів та/або послуг, що пропонуються саморегулівною організацією професійних учасників фондового ринку; послуг уповноваженого рейтингового агентства. У той же час не вважається рекламою інформація, яка відповідно до законодавства підлягає обов'язковому оприлюдненню; інформація, яка надається професійним учасником фондового ринку своєму клієнтові або потенційному клієнтові під час провадження таким учасником своєї діяльності; інформація про господарську діяльність суб’єктів господарювання у сфері фондового ринку та ринку цінних паперів, якщо така інформація не пов'язана з діяльністю на фондовому ринку; узагальнені інформаційно-аналітичні матеріали та статистичні дані щодо стану фондового ринку; інформація щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, допущених до торгів на фондовій біржі, яка оприлюднюється такою фондовою біржею. Вимоги до реклами: - Рекламодавцями реклами цінних паперів та фондового ринку можуть бути лише самі суб’єкти господарювання, які мають відповідні дозволи, свідоцтва та ліцензії; - Реклама повинна містити відомості (серія та номер, дата видачі, строк дії, найменування органу видачі) про ліцензії, свідоцтва, дозволи, наявні у суб’єкта господарювання, який виступає рекламодавцем; - Будь-яка реклама (зміни до реклами) цінних паперів та фондового ринку, яку передбачається розповсюдити, затверджується відповідним рекламодавцем та подається не менше ніж за 10 робочих днів до дня її оприлюднення Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Комісія може заборонити таку рекламу; - У рекламі забороняється зазначати розмір доходу, який передбачається одержати за цінними паперами (у тому числі за результатами екстраполяційного прогнозу), та робити прогнози щодо збільшення вартості цінних паперів (крім цінних паперів з фіксованою дохідністю); - Забороняється рекламувати цінні папери до реєстрації проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску; - Забороняється використовувати відомості, які не відповідають проспекту емісії цінних паперів відповідного зареєстрованого випуску; - Забороняється використовувати інформацію про дохід за цінними паперами або розмір отриманого емітентом у минулому прибутку без посилання на те, що такий дохід або прибуток не є гарантією отримання доходів у майбутньому. 8. Об’єктів будівництва, будівель, приміщень. Реклама дозволена, якщо: - У замовника будівництва є право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт, що рекламується, і право на виконання будівельних робіт на такому об’єкті; - У суб’єкта господарювання, що здійснює будівництво об’єкта, є відповідні ліцензії; - У суб’єкта господарювання, що здійснює залучення коштів, є необхідні ліцензії; - Така реклама містить реквізити вищевказаних документів; - Реклама будівель, які мають енергетичний сертифікат, з метою їх продажу або найму (оренди) містить показник енергетичної ефективності, зазначений у відповідному сертифікаті. МОВНЕ ПИТАННЯ Мова реклами – українська, це передбачено і Законом «Про рекламу», і Законопроектом «Про медіа», і Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Окремо про онлайн-рекламу не згадується, адже вона прирівнюється просто до поняття реклами. Слідкувати за рекламою буде мовний омбудсмен, але чи можуть притягнути до відповідальності блогера? Скоріше за все ні, але, якщо ухвалять законопроект «Про медіа» та блогер чи його канал зареєструється добровільно як онлайн-медіа чи у випадку, якщо його контент буде відповідати контенту онлайн-медіа, штрафи можуть стати реальністю. Штраф встановлюється у розмірі 200-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5100 гривень), але така норма набере чинності лише 16 липня 2022 року. Тому поки не внесені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та поки не прийнятий Законопроект «Про медіа» хвилюватися не варто. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1. Рекламодавці – за замовлення реклами продукції, виробництво та обіг якої заборонено законом; надання недостовірної інформації виробнику реклами; замовлення розповсюдження забороненої законом реклами; недотримання вимог закону щодо змісту реклами та її замовлення її розповсюдження; порушення порядку розповсюдження реклами, якщо розповсюджують самостійно. 2. Виробники реклами – за порушення прав третіх осіб при виготовленні реклами. 3. Розповсюджувачі реклами – за порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами. У даному випадку нас цікавить відповідальність виробників та розповсюджувачів реклами, адже блогер самостійно знімає контент для реклами і так само самостійно його розміщує на своїй платформі. Розмір штрафу за порушення законодавства у сфері реклами для виробників реклами та її розповсюджувачів – п’ятикратна вартість виготовлення та п’ятикратна вартість розповсюдження реклами. Повторне порушення протягом року – подвійний штраф передбачений за це порушення. Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України. Неподання/подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості виготовлення/розповсюдження реклами – штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн). Неможливо встановити вартість реклами – штраф для рекламодавців та розповсюджувачів у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 5100 грн). Але розмір штрафу може бути і збільшений на вимогу і за розглядом Держпродсподивслужби. Також споживачі реклами, яким було завдано шкоди недобросовісною та неправомірною порівняльною рекламою, можуть звернутися до суду за відшкодуванням. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами – ще один вид «відповідальності». Штрафи відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення: Штрафи за порушення вимог до реклами тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби: - Для фізичних осіб – від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн.) і для посадових осіб розповсюджувача реклами (якщо блогер має зареєстровану юридичну особу) - від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-4250 грн.). Штрафи за рекламу будь-яких товарів або послуг (крім реклами тютюнових виробів), що містить зображення тютюнових виробів або процесу паління тютюнових виробів: - Для посадових осіб розповсюджувача реклами (якщо блогер має зареєстровану юридичну особу) – від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-4250 грн.). Повторне порушення протягом року – штраф для фізичних осіб від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255-425 грн.) і на посадових осіб розповсюджувача реклами (якщо блогер має зареєстровану юридичну особу) від 200 до 350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5950 грн.). РЕГУЛЮВАННЯ У ІНШИХ КРАЇНАХ Наразі регулювання реклами блогерів в Інтернеті є сірою зоною. По суті, блогери підпадають під дію закону «Про рекламу», по факту – поки не було відомих кейсів з притягнення блогерів до відповідальності за порушення у сфері реклами, тим більше і штрафи поки що невеликі. Проте ясно одне, в Україні наявна тенденція до врегулювання цієї сірої зони, особливо зважаючи на дещо революційний законопроект «Про медіа», який, на нашу думку, все ж буде прийнятий. А поки поглянемо на країни, у яких регулюється блогерська реклама. Так, у Росії у 2019 році Федеральна антимонопольна служба наклала штраф на youtube блогера Іллю Варламова за рекламу віскі. Блогер був визнаний розповсюджувачем реклами. А у 2020 році ФАС розпочала справу проти Насті Івлєєвої – теж за рекламу алкоголю у відео на youtube. Але штрафи досить скромні – лише до 2500 руб для фізичних осіб. Проте йдуть розмови про значне збільшення розміру штрафів. Окрім явної реклами «заборонених» товарів, які майже однакові у всьому світі, у тому числі і в Україні, санкції можуть стосуватися і прихованої реклами – не позначення того, що допис/відео є рекламою. Маркування реклами позначками #ad, #sponsored, #paidpartnershipwith тощо є обов’язковим у багатьох країнах, зокрема у США, Канаді, Сполученому Королівстві, Німеччині, Франції та інших країнах ЄС, ОАЕ, Австралії, КНР, Індії, Туреччині, Південній Кореї. Недарма Instagram запустив позначку Paid partnership with. Україна не передбачає обов’язковість такого маркування, проте зарубіжні компанії та бренди найчастіше вимагають навіть від українського блогера відповідної відмітки. У вищезазначених країнах вже наявні закони, які регулюють діяльність блогерів, та засновані органи нагляду, які слідкують за додержанням відповідного законодавства та накладають штрафи. Тим більше, відповідальність за порушення законів у сфері реклами несе як рекламодавець, так і блогер, який виробляє/розповсюджує таку рекламу. У США у 2020 році Кендалл Дженнер була оштрафована на 90 тис. доларів за розміщення на своїй сторінці в Instagram у 2017 році допису про фестиваль Fyre, який вона рекомендувала особисто та не позначила, що це була реклама, а також ввела в оману споживачів реклами щодо її присутності на цьому фестивалі та виступів зірок. А в 2018 році боксера Флойда Мейвезера та музиканта Діджея Халеда оштрафували на 300 тис. та 100 тис. доларів відповідно, а також заборонили на декілька років рекламувати фінансові послуги за рекламу шахрайської криптокомпанії без відповідної рекламної відмітки. Санкції для блогерів за порушення у сфері реклами різняться від країни до країни, це і вимога видалення контенту, і досить суттєві штрафи, так і взагалі внесення до реєстру порушників законодавства у сфері реклами – як у Сполученому Королівстві. Як бачимо, розвинені країни стоять на шляху повного регулювання блогерської сфери, до цього йде і Україна. РЕКЛАМА У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ Варто зазначити також щодо реклами у самих соцмережах. Youtube, Instagram, Facebook, - усі вони мають внутрішні правила щодо розміщення реклами. У цілому внутрішні правила щодо реклами у соцмережах можна звести до наступного: - Вимога дотримання національного законодавства про рекламу; - Заборона реклами нелегальних послуг та товарів; - Заборона використання чужого контенту у рекламі без наявної згоди власника такого контенту – тобто заборона використання контенту, що порушує авторські чи суміжні права відповідних правовласників; - Заборона реклами завідомо неправдивої інформації – fake news; - Заборона пропагування у рекламі дискримінаційного ставлення; - Заборона реклами товарів та послуг для дорослих та використання у рекламі контенту для дорослих; - Заборона реклами мікрозаймів, мережевого маркетингу; - Заборона використання сенсаційних матеріалів; - Заборона використання ненормативної лексики у рекламі; - Реклама онлайн-сервісів знайомств, онлайн-аптек, ЛЗ, які відпускаються за рецептом, криптовалют, товарів для схуднення – лише з таргетингом для користувачів 18+, та й взагалі за наявності попередніх письмовиїх дозволів та відповідності вимогам національного законодавства; - Заборона введення в оману користувачів – неправдиві характеристики рекламованого товару, його ефективність, нереалістичні очікування від використання продукту тощо; - Заборона реклами заборонених фінансових послуг та продуктів; - Реклама алкоголю як така, та чи просто реклама, де згадується алкоголь, повинна відповідати вимогам місцевого законодавства. В Україні заборонена реклама алкоголю в Інтернеті – крім веб-сайтів з обмеженим доступом; - Заборона реклами тютюнових виробів та електронних сигарет, а також зброї. - Заборона реклами із зображеннями «до та після», зображеннями неймовірних результатів від використання рекламованої продукції. Така реклама може бути видалена платформою, та і взагалі не допущена до опублікування. Згадаймо про публікування допису в Instagram з популярною піснею – часто такий допис просто не пройде модерацію та не буде опублікований, адже буде вважатися порушенням прав інтелектуальної власності. Дописи, де рекламується алкоголь чи інші «заборонені» товари, соцмережа може не допустити до просування взагалі або ж доведеться налаштовувати таргет на осіб 18+, або закрити свою сторінку (зазначивши вимогу щодо віку підписника). ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ Блогерська діяльність наразі ще знаходиться у сірій зоні, проте, безперечно, що українські законодавці тримають курс на регулювання даної сфери, включаючи уже відомий законопроект «Про медіа». Щодо реклами, то гучних справ про притягнення до відповідальності блогерів не було (хоча вони і підпадають під дію Закону «Про рекламу», скоріше вже соцмережа видалить і заблокує допис/аккаунт блогера через скарги користувачів). Але все може змінитися із прийняттям вищевказаного законопроекту «Про медіа», де блогери, визнані онлайн-медіа, будуть підпадати під нагляд контролюючого органу – а там вже і штрафи за порушення будуть напоготові. Можливо, нас чекатимуть і закони, які окремо регулюють блогерську діяльність – такі розмови ходять у кулуарах Верховної Ради. Наразі поради для інфлюенсерів наступні: - Дотримуйтесь законодавства про рекламу; - Не рекламуйте товари, щодо яких наявні обмеження у законі та у правилах соцмереж; - Позначайте рекламу відповідними рекламними маркерами. - Та не забувайте сплачувати податки за рекламні інтеграції – ФОП має бути оформлений у кожного блогера, який отримує дохід від свого блогу.
06.10.2020
ЧИТАТИ
Регулирование криптовалют, в том числе услуг, связанных с криптовалютами, в Украине
На данный момент в Украине пока ещё нет однозначного законодательного регулирования криптовалют. Правовой статус криптовалют отсутствует, налоговое регулирование не определено. Криптовалюты как бы находятся в серой зоне, но Министерство цифровой трансформации готовится разрешить эту проблему. Сейчас на рассмотрении Верховной Рады находится законопроект № 3637 «О виртуальных активах», который наконец-то предоставит виртуальным активам (криптовалютам) юридический статус, а также обеспечит участникам рынка судебные и другие способы защиты прав на такие активы. Ожидается, что законопроект будет принят до конца года, и уже в 2021 году заработает в полную силу. Законопроект разработан с учётом рекомендаций FATF (Международной межправительственной Группы разработки финансовых мер борьбы с отмыванием денег). Рассмотрим особенности регулирования криптовалют в соответствии с данным законопроектом. 1. Главный государственный орган, который осуществляет регулирование и контроль – Министерство цифровой трансформации Украины. 2. Дается определение виртуального актива: совокупность данных в электронной форме, что имеет стоимость и существует в системе обращения виртуальных активов. Виртуальный актив может быть как самостоятельным объектом гражданского оборота, так и заверять имущественные или неимущественные права, в частности, права требования на другие объекты гражданских прав. Виртуальный актив будет считаться особенным видом имущества, которое можно приобретать в собственность, продавать-покупать-обменивать, защищать права в суде, а также держать на учёте (для юр.лиц). На обращение обеспеченных виртуальных активов распространяются все ограничения, которые применяются к обращению объектов гражданских прав, которыми такие виртуальные активы обеспечены. В случае, если обеспеченный виртуальный актив обеспечен объектом гражданских прав, который находится под арестом или изъят из гражданского оборота, отчуждение такого виртуального актива не разрешается, а любая уже заключенная сделка по отчуждению такого виртуального актива является ничтожной. Некоторые виды виртуальных активов будут также дополнительно регулироваться Национальным банком Украины или Комиссией по фондовому рынку и ценным бумагам. Виртуальный актив не считается платежным средством на территории Украины. 3. Дается определение поставщикам услуг, связанных с оборотом виртуальных активов – субъекты предпринимательской деятельности, которые осуществляют в интересах третьих лиц один или несколько из следующих видов деятельности: - хранение или администрирования виртуальных активов и ключей виртуальных активов; - обмен виртуальных активов; - перевод виртуальных активов; - участие и предоставление финансовых услуг, связанных с предложением эмитента и / или продажей виртуальных активов. 4. Участникам рынка виртуальных активов предоставляется возможность открывать и использовать для осуществления операций с виртуальными активами счета в банках и других финансовых учреждениях. 5. Поставщики услуг, связанных с оборотом виртуальных активов, по запросу других участников рынка виртуальных активов обязаны предоставлять необходимую, доступную и достоверную информацию о себе, правилах своей работы, исчерпывающем перечне условий осуществления операций, а также имеющихся возможностях защиты прав пользователей - других участников рынка виртуальных активов. 6. Услугами по хранению или администрирования виртуальных активов и ключей виртуальных активов является обеспечение сохранности виртуального актива и ключей виртуальных активов с возможностью самостоятельно осуществлять перемещение таких виртуальных активов в интересах и по поручению третьих лиц. У хранителя активов нет возможности самостоятельно перемещать такие активы по поручению и в интересах третьих лиц – не услуга. 7. Услугами по обмену виртуальных активов является деятельность, связанная с обменом виртуальных активов на другие виртуальные активы, деньги и валютные ценности по поручению и в интересах третьих лиц. Обмен в собственных интересах – не услуга. 8. Услугами по переводу виртуальных активов является перемещение виртуальных активов в интересах третьих лиц с кошелька виртуальных активов третьих лиц на кошельки виртуальных активов других лиц. Нет контроля над принятием решения о переводе – не услуга. 9. Финансовыми услугами, связанными с публичным предложением и / или продажей виртуальных активов, является участие в выпуске финансовых виртуальных активов и предоставление финансовых услуг, связанных с их выпуском и продажей. Регулируется также Законом «О финансовых услугах и государственном регулировании рынков финансовых услуг». 10. Деятельность поставщиков услуг, связанных с оборотом виртуальных активов, осуществляется на основании ОБЯЗАТЕЛЬНОЙ ГОСУДАРСТВЕННОЙ РЕГИСТРАЦИИ в Минцифре. Каждый вид деятельности – отдельная регистрация. Процедура регистрации: подача заявления и необходимых документов в Минцифру – оплата регистрационного сбора* – выдача решения о регистрации. * Размер регистрационного сбора ещё не определен. ОБЯЗАТЕЛЬНЫЕ ТРЕБОВАНИЯ ДЛЯ РЕГИСТРАЦИИ: 1. Безупречная деловая репутация руководителей и учредителей поставщика услуг в понимании законодательства о предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения. 2. Раскрытие информации о структуре собственности, которая позволяет установить конечных бенефициарных владельцев заявителя или их отсутствие; 3. Разработанные и введенные задокументированные внутренние процедуры финансового мониторинга и другие процедуры, направленные на предотвращение отмывания денег, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения в соответствии с действующим законодательством; 4. Разработанные и введенные задокументированные правила обработки персональных данных с учетом требований Закона Украины "О защите персональных данных". После регистрации данные вносятся в Государственный реестр поставщиков услуг, связанных с оборотом виртуальных активов. Отмена регистрации: - по собственному желанию; - в случае совершения больше двух правонарушений за один календарный год. 11. САНКЦИИ ДЛЯ ПОСТАВЩИКОВ УСЛУГ: 1. Деятельность при отсутствии государственной регистрации – штраф в размере от 2 до 5 тысяч необлагаемых минимумов доходов граждан (н.м.д.г.) (от 34000 до 85000 грн.); 2. Иная деятельность поставщика услуг, чем та, которая зарегистрированная в Государственном реестре, – штраф в размере от тысячи до 5 тысяч н.м.д.г. (от 17000 до 85000 грн.); 3. Предоставление заведомо ложных или недостоверных сведений при подаче заявления о регистрации – штраф в размере от тысячи до 2 тысяч н.м.д.г. (от 17000 до 34000 грн.); 4. Несвоевременное информирование Минцифры об изменении данных, внесенных в Государственный реестр, если такое обязательство предусмотрено данным Законом или подзаконными нормативно-правовыми актами, – штраф в размере до тысячи н.м.д.г. (до 17000 грн.); 5. Непредставление или представление не в полном объеме поставщиками услуг отчетности, предусмотренной информации и / или представление недостоверной информации в Минцифры – штраф в размере до тысячи н.м.д.г. (до 17000 грн.). За те же действия, совершенные повторно в течение года – штраф в размере до 2 тысяч н.м.д.г. (до 34000 грн.); 6. Невыполнение или несвоевременное выполнение решений Минцифры или распоряжений об устранении нарушений законодательства в сфере обращения виртуальных активов – штраф в размере от тысячи до 5 тысяч н.м.д.г. (от 17000 до 85000 грн.). За те же действия, совершенные повторно в течение года – штраф в размере до 2 тысяч н.м.д.г. (до 34000 грн.). 12. Все участники рынка виртуальных активов обязаны соблюдать требования Закона «О предотвращении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения» (закон о финмониторинге). Данный законопроект многообещающий, он наконец-то в полной мере выведет виртуальные активы в правовую плоскость. Помимо законопроекта Минцифры также работает над внесением поправок в Гражданский и Налоговый кодексы. К сожалению, пока не были официально представлены поправки в Налоговый кодекс, но в упомянутом выше эфире Минцифры говорилось о предполагаемых 5 % от дохода на прибыль для юридических лиц и 5 % + 1,5 % (военный сбор) для физических лиц. НДС не предусматривается. Также шли разговоры о льготном периоде до 31.12.2025 года. Ожидаем принятие законопроекта до конца года. НО ПОКА ЗАКОНОПРОЕКТ НЕ ПРИНЯЛИ, КАК РЕГУЛИРУЮТСЯ И РЕГУЛИРУЮТСЯ ЛИ ВООБЩЕ ВИРТУАЛЬНЫЕ АКТИВЫ В УКРАИНЕ? Как уже говорилось, в Украине криптовалюты это серая зона. Не разрешено, но и не запрещено. Правовой статус не определен. Госстат в письме от 05.08.2018 г. рекомендует для купли-продажи криптовалюты выбирать код экономической деятельности в соответствии с классификатором № 66.19 (Другая вспомогательная деятельность в сфере финансовых услуг, кроме страхования и пенсионного обеспечения). Налогообложение: Пока в Украине налоговое законодательство никак не регулирует криптовалюты. Существуют лишь некоторые рекомендации и разъяснения от Министерства финансов, Нацбанка и Налоговой службы. Их можно обобщить следующим образом: • Деятельность в соответствии с КВЭДом 66.19 (Другая вспомогательная деятельность в сфере финансовых услуг, кроме страхования и пенсионного обеспечения) не считается финансовым посредничеством, а значит предприниматель может находиться на едином налоге. Пока криптовалюта не урегулирована законодательно, легче в плане налогового и бухгалтерского учета выбрать форму работы ФЛП (физическое лицо-предприниматель); • Рекомендуется не облагать прибыль НДС; • Продажа криптовалюты физ. лицом – налог на всю сумму сделки 18% + 1,5% военный сбор; • Покупка и майнинг криптовалюты физическим лицом – нет налоговых последствий; • Продажа криптовалюты физ. лицом физ. лицу – налог платит продавец. • Обмен криптовалюты пока не урегулирован, может рассматриваться как продажа одной валюты и покупка другой. Нововведения о предотвращении отмыванию денег 28.04.2020 года вступили в силу изменения в закон о финансовом мониторинге, которые касаются криптовалют. Ключевые новации: • Дано определение виртуальному активу – цифровое выражение стоимости, которым можно торговать в цифровом формате или переводить, и которое может использоваться для платёжных или инвестиционных целей. • Дано определения поставщикам услуг, связанных с оборотом виртуальных активов: любое физ. или юр. лицо, которое осуществляет - обмен виртуальных активов; - перевод виртуальных активов; - хранение и / или администрирование виртуальных активов или инструментов, позволяющих контролировать виртуальные активы; - участие и предоставление финансовых услуг, связанных с предложением эмитента и / или продажей виртуальных активов. • !!!!! Поставщики таких услуг обязаны идентифицировать стороны операций с виртуальными активами, если сумма операции равняется или превышает 30 000 грн. Но по собственному желанию также могут затребовать верификацию и при операции на меньшую сумму. • Поставщикам услуг, связанных с оборотом виртуальных активов, необходимо подавать специальные отчеты по установленной форме в Государственную службу финмониторинга о проведении операции, превышающей 400 000 грн. (пороговые операции), если есть основания считать, что эти операции: - осуществляются или принимается стороной, которая зарегистрирована, находится, проживает в стране, которая не исполняет/ненадлежащим образом исполняет рекомендации международных межправительственных организациях по борьбе с отмыванием денег, финансированием терроризма, финансированием или распространением оружия массового уничтожения, или имеет счет в банке, который зарегистрирован в такой стране. То есть это страны санкционного списка, в частности Афганистан, Пакистан, Иран, Ирак, Сирия, Ливия, Саудовская Аравия, Тунис, Йемен, Северная Корея, Багамские острова, Виргинские острова Соединенных Штатов, Панама, Эфиопия, Гана и Нигерия и т.д. - проводятся политически значимыми лицами, членами их семей и/или связанными с ними лицами; - имеют цель перевода средств за границу, в том числе в офшорные зоны. Процедура работы поставщика услуг в соответствии с финансовым мониторингом: 1. Так как поставщик услуг, связанных с оборотом виртуальных активов, является субъектом первичного финансового мониторинга, он обязан разработать и внедрить единые внутренние правила, которые касаются финансового мониторинга, оценки рисков. 2. Поставщик услуг обязан нанять в свой штат «ответственного работника» (compliance officer), который будет отвечать за финансовый мониторинг такого поставщика услуг. 3. Стать на учет в Госслужбу финмониторинга как субъект первичного финансового мониторинга и уведомлять о назначении/увольнении ответственного работника, об изменении ведомостей о поставщике услуг и/или о ответственном работнике, о прекращении и/или возобновлении деятельности поставщика услуг. 4. Внедрить риск-ориентированный подход. 5. Установить высокий риск деловых отношений к некоторым категориям лиц. 6. Проверять существующих и новых клиентов, мониторить финансовые операции клиента на наличие рисков, регистрировать их. 7. Уведомлять Госслужбу финмониторинга о пороговых операциях (больше 400 000 грн.), о подозрительных финансовых операциях (успешных и неуспешных), о несоответствиях в информации о бенефициарных владельцах клиента. 8. Осуществлять надлежащую проверку операции, если её сумма равняется или превышает 30 000 грн. – то есть проводить идентификацию и верификацию клиента, а именно требовать от клиента подтверждающих документов и информации. Такая проверка осуществляется и при наличии подозрений, сомнений в достоверности полученных ранее идентификационных данных клиента, и, конечно, при пороговых операциях. 9. Предоставлять достоверную информацию, копии документов, любую дополнительную информацию по запросу государственных органов. 10. Хранить информацию об операциях, клиентах и их документах не менее пяти лет с момента завершения операции или прекращения деловых отношений с клиентом. 11. Остановить проведение финансовой операции в соответствии с решением уполномоченных органов или на свое усмотрение, если операция вызывает подозрение, и уведомить об этом Госслужбу финмониторинга. 12. В немедленном порядке без уведомления клиента заморозить активы клиента, которые связаны с терроризмом, распространением оружия массового уничтожения и его финансированием, и немедленно сообщить об этом в Госслужбу финмониторинга и Службу безопасности Украины. 13. !!!!!!!!!!! Соблюдать требование о наличии идентифицирующей информации при каждом переводе виртуальных активов – это информация о плательщике и получателе (зачастую это ФИО/наименование, номер счета/электронного кошелька или уникальный учетный номер финансовой операции). Поставщики услуг будут обязаны также предоставлять уполномоченному органу ключ к криптокошельку в случае наличия соответствующего решения. Ответственность за нарушения в сфере финансового мониторинга Помимо ликвидации юр.лица, требований отстранения от работы виновных должностных лиц, письменного предупреждения, к нарушителям применяются штрафы: - нарушения требований осуществления надлежащей проверки политически значимых лиц и связанных с ними лиц; нарушения порядка ведения и хранения документов и электронных записей; нарушения обмена информацией – до 204 000 грн. - необеспечение нормальной организации и проведения фин. мониторинга, отсутствие системы управления рисками – до 10 процентов от годового оборота, но не больше 135 млн 150 тыс. грн. - невыявление, несвоевременное выявление фин. операций, которые подпадают под мониторинг, нарушение порядка их регистрации – до 340 000 грн. - неисполнение требований об устранении нарушений – до 1 700 000 грн. - нарушения о раскрытии информации при переводах – до 340 000 грн. - нарушения порядка заморозки/разморозки активов, остановки фин. операций, связанных с терроризмом и оружием массового уничтожения – до 1 700 000 грн. - непредоставление/предоставление с нарушениями информации/недостоверной информации по требованию уполномоченных госорганов; препятствование уполномоченным госорганам и другим уполномоченным органам в осуществление надзора и проверок – до 340 000 грн. - незначительные прочие нарушения – до 51 000 грн. Несколько нарушений – штрафы складываются, но в любом случае сумма такого общего штрафа не может превышать двухкратного размера выгоды, которую субъект получил при осуществлении нарушений, если сумму не определить – тогда не больше 27 млн 30 тыс. грн. Тем не менее, легальный бизнес в том числе и предоставление услуг, связанных с обменом виртуальных активов (установка криптоматов) предполагает внедрение всех обязательных процедур финансового мониторинга, описанных выше. В зарубежных странах на установление криптомата необходимо получить соответствующие лицензии и разрешения, это касается и США, и Евросоюза. Но в Украине пока для ведения бизнеса по обмену криптовалюты соблюдать нужно только лишь правила о финмониторинге, в том числе стать на учёт (И платить налоги, конечно). Но с принятием законопроекта №3637 (и как ожидается с 2021 года) нужно будет проходить обязательную регистрацию в Минцифры и выполнять другие требования законопроекта. В целом же, иными законодательными актами ведение бизнеса обмена криптовалют с использованием криптоматов не регулируется.
12.10.2020
ЧИТАТИ
Види РРО
Сьогодні поговоримо про види РРО та їх основні переваги і недоліки. Обираючи свій РРО ви маєте базуватись на кількох важливих моментах: яка у вас діяльність, ви працюєте з великою кількістю товару чи у вас декілька послуг в день, місце ведення вашої діяльності (Інтернет чи фізичний магазин). Головна характеристика яка має бути присутньою у вашого РРО – це внесення даної моделі у Державний реєстр РРО і відповідність вашій сфері застосування. ▪️Першим видом є електронний контрольно-касовий апарат. Такі РРО ідеально підійдуть для обслуговування невеликих торгових точок та магазинів з невеликим асортиментом товару. Вони є автономними і можуть працювати без підключення до електромережі. Однак, вони не мають прямої підв’язки до програм бухгалтерського обліку. ▪️Фіскальний реєстратор підійде для супер- та мінімаркетів, аптек тощо, адже може забезпечувати роботу з великою кількістю товарів (від 20 тис. штук). По суті є своєрідним принтером, що управляється за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення (до прикладу, 1С). ▪️Комп’ютерно-касова система – це такий РРО, до складу якого входять комп’ютерні засоби, що виконує додаткові технологічні операції, здатний друкувати розрахункові документи та іншу звітність. Використовуються в основному у магазинах, що мають надвеликі об’єми продажів. ▪️Також є спеціалізовані РРО, до яких відносяться вендингові автомати, водомати, термінали поповнення, паркомати, програмно-технічні комплекси самообслуговування, що забезпечують здійснення операцій з ініціювання переказу коштів тощо. ▪️Останньою категорією є РРО для мобільної торгівлі та кур’єрських доставок. Це портативні касові апарати, мобільні фіскальні реєстратори та чекові принтери, що обов’язково потребують додаткового програмного забезпечення.
06.10.2020
ЧИТАТИ